З досвіду роботи

Досвідченим, кваліфікованим майстром своєї справи учитель може стати лише в результаті тривалої, терпеливої і чуйної індивідуальної роботи

В. Сухомлинський

Рівень професійної компетентності педагога як змістова характеристика його діяльності

Актуальність та перспективність досвіду

Українська мова - один із вирішальних чинників самобутності українського народу. Тому без набуття учнями елементарної лінгвістичної освіти, без мовленнєвих умінь і навичок неможливо говорити про розвиток особистості, котра усвідомлює себе частиною нації. У сучасних умовах зростає роль мовних умінь і навичок, які сприяють формуванню інтелектуальних здібностей учнів та розвитку їхньої духовності.   Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI ст.»), концепції мовної освіти передбачають формування мовної особистості, що володіє даром слова – усного й писемного, умінням вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами під час сприйняття, створення висловлювань у різних сферах, формах, стилях і жанрах мовлення, тобто  забезпечення її всебічної мовленнєвої компетенції. Уся робота методичного об'єднання вчителів української мови та літератури підпорядкована головній меті: найбільш ефективно використати свої знання у впровадженні в життя державної мовної політики. У зв’язку з вище зазначеним, робота вчителів  спрямована на підвищення рівня професійної компетентості, впровадження в практику роботи методик оптимізації навчання, інноваційних технологій.

Переосмислення ролі вчителя взагалі й українського філолога в модернізації системи освіти відповідно до новітніх досягнень науки, культури й соціальної практики є очевидним і актуальним. Суспільству потрібна високоосвічена особистість, яка усвідомлює необхідність знань, орієнтується  в потоці інформації, може реалізувати отримані знання у повсякденному житті, особистість зі сформованими морально-духовними цінностями. Саме тому організація навчально-виховної роботи повинна бути  спрямована на розвиток творчої активності учнів,  створення оптимальних умов для їхньої самореалізації, розкриття творчого потенціалу.

З досвіду роботи

  Переорієнтація сучасної  освіти на європейські стандарти  передбачає передусім підготовку компетентної особистості, здатної реалізувати  свій творчий потенціал у суспільстві. Проблема педагогічного професіоналізму складна і багатоаспектна. Філософія, соціологія, психологія, педагогіка, акмеологія та інші гуманітарні і прикладні науки вивчають різні сторони  формування педагогічного професіоналізму. Такий цілісний підхід продиктовано потребою школи у вчителі-професіоналі. Формування професіоналізму фахівця слід розглядати в єдності та взаємозв'язку, а його становлення, розвиток, удосконалення та самовдосконалення, відповідно, у процесі професійної діяльності.

Професійна компетентність, на думку В.О. Сластьоніна, це інтегральна характеристика ділових та особистісних якостей  спеціаліста, яка відображає не тільки рівень знань, уміння, досвіду, достатніх для досягнення цілей професійної діяльності, але й соціально-моральну позицію особистості. Професійно компетентним можна назвати вчителя, який на достатньо  високому рівні здійснює педагогічну діяльність, педагогічне спілкування, досягає стабільно високих результатів в навчанні та вихованні учнів. Тому розвиток професійної компетентності – це розвиток творчої індивідуальності, формування сприйняття до педагогічних інновацій, здатності адаптуватися до мінливого педагогічного середовища. Від професіонального рівня педагога  залежить соціально-економічний та духовний розвиток суспільства. Виходячи із сучасних вимог можна визначити основні шляхи розвитку професійної компетентності педагога:

 Сукупність професійно обумовлених вимог до вчителя визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. В її складі виділяють, з однієї сторони, психологічну, психофізіологічну готовність, а з іншої – науково-теоретичну і практичну підготовку (підготовленість) як основу професіоналізму.
  
 Конкурентоспроможний вчитель – це соціально-активний вчитель, він взаємодіє з батьками і дітьми, які є повноправними учасниками навчального процесу. З однієї сторони вчитель виконує соціальне замовлення батьків, з іншої – держави. Вчитель – це актор, режисер, менеджер, аналітик і психолог. Основними  технологіями формування сучасного конкурентоспроможного вчителя можна назвати такі :

• технологія саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації, підвищення  професійно – фахового та індивідуально – особистісного рівня впродовж всієї педагогічної діяльності та всього життя ;
•  технологія методичної мобільності і оновленого способу мислення;
• технологія системного застосування компетентнісних, особистісно зорієнтованих технологій у навчально – виховному процесі ;
• технологія інноваційності та вміння адаптуватися у сучасному освітньому просторі;
•  технологія критичного мислення;
• технологія формування системи цінностей з урахуванням особистих запитів, норм ситуації та естетичних уподобань для формування духовно – ціннісних орієнтацій учнів

Головним напрямком у роботі  вчителі обрали науково – методичне  забезпечення формування компетентної особистості шляхом особистісно  зорієнтованого підходу до організації навчально – виховного процесу в сучасних умовах. У процесі роботи вчителів виправдали себе такі форми роботи. як індивідуальна робота, розвиток здібностей обдарованих учнів, підвищення мотивації до навчання.            

   Сьогодні  особливого звучання  набула проблема національного виховання  як форма самовизначення нашого народу і людини як особистості. Національний аспект змісту українського виховання репрезентується, як правило, поняттям національного виховання, що веде  до громадсько - патріотичної свідомості. Національне виховання розглядається на сьогодні як домінанта всієї системи українського виховання. Цінним є досвід Черкуна Олексія Івановича, заступника директора з навчально -  виховної роботи, вчителя української мови і літератури, Відмінника освіти України, члена обласної творчої групи ,,Факел” при КЗ ,,ЗОАППО” ЗОР «Робота педагогічного колективу і батьківської громадськості з виховання національної психології та самосвідомості школярів через систему традицій і звичаїв українського народу.»  (Детальніше на сторінці "Наша гордість") 

  Впродовж 2011 – 2014 навчальних років творча група вчителів української мови та літератури працювала над реалізацією науково – методичної проблеми «Використання проектної технології як  дієвий засіб компетентністного підходу до навчання на уроках української мови та літератури”. До складу творчої групи входило 11 вчителів української мови та літератури: Горбуліна Світлана  Антонівна (  Чапаєвська ЗОШ  І –ІІ ступенів), Грімова Вікторія Леонідівна ( Гімназія «Основа»), Зуй Ірина Степанівна ( Пологівський НВК), Казнодій Наталія  Василівна ( Пологівська СРШ  І – ІІІ ст. №2), Корнєйко Наталія Іванівна ( Пологівський колегіум №1), Монзалевська Віра Петрівна ( Кінськороздорівський НВК), Приходько Лілія Юріївна ( Гімназія «Основа»), Сарака Ганна Миколаївна ( Новокарлівська ЗОШ І – ІІІ ступенів), Севериненко Тетяна Вікторівна (Чапаєвська ЗОШ   І –ІІ ступенів), Філіна Ірина Іванівна ( КУ « Пологівський НВК»), Штандюк Світлана Іванівна (Пологівська СРШ  І – ІІІ ст. №2. ).  Результатом роботи творчої групи є створення теоретичного банку даних з проблеми впровадження проектної технології на уроках української мови і літератури, скриньки методичних порад для вчителів з визначеної проблеми, розробка моделей, схем, методичних матеріалів, порад щодо      застосування на практиці впровадження проектної технології, випуск інформаційно – методичних листів, буклетів. Підготовлено добірку методичних розробок уроків з використанням проектних технологій. (Сторінка "Творча група")

Своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності у своїх вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання – це  завдання сучасної школи.

Розвиток творчих здібностей - актуальна проблема, бо саме творча особистість може бути конкурентоспроможною в сучасному світі, саме цілісна, духовно багата, творча людина спроможна по-справжньому керувати майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитися в обличчя новизні. Саме творчість дозволяє людині реалізовувати свій фізичний та духовний потенціал, швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі та змінювати його разом з перетворенням власної особистості.
 Форми роботи для розвитку творчих здібностей на уроках української мови та літератури:

•     Робота творчих майстерень (написання авторських віршів, оповідань, казок.)

•     Проведення народознавчих свят. 

•     Випуски художніх газет.

•     Інсценізація уривків із творів, які вивчаються за програмою.

•     Ілюстрації учнів до прочитаних творів. 

•         Проведення літературних "Брейн-рингів".

•     Конкурси авторських віршів.  

•     Використання нетрадиційного дидактичного матеріалу.

• 
  

Позакласну роботу можна визначити як систему неоднорідних за змістом, призначенням та методикою проведення освітньо-виховних заходів, що виходять за межі обов'язкових навчальних програм. Позакласна робота вирішує такі завдання: удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на уроках; розширення світогляду учнів; розвиток їх творчих здібностей, самостійності, естетичних смаків; виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни, мова якої вивчається. Позакласна робота чудово сприяє розвитку творчих можливостей школяра: написанню власних сценаріїв робить цю роботу захоплюючою, знайомить із чужими зразками і дозволяє порівняти із своєю. Використання технічних засобів навчання (кінофільмів, телепередач, звукозаписів тощо) з метою розвитку творчих здібностей учнів збагачує методику викладання української мови, дає можливість розробляти нові методичні прийоми навчально-виховної роботи, приваблює своєю новизною та свіжістю, розширює взаємозв’язки між уроками з мови та інших дисциплін.  Можливості новітніх технологій в організації дитячого дозвілля забезпечують ефективне сценарне прогнозування, досягнення оригінальності як самого свята, так і його сценарних елементів, залучення дітей до участі у всіх його подіях.   (З досвіду роботи  вчителів української мови та літератури Пологівської СРШ №2.)

Зростання інтересу до предмета, високий рівень навчальних досягнень учнів сприяють інтенсивному розвитку креативних можливостей та здібностей учнів. Щороку маємо переможців  різноманітних конкурсів, творчих учнівських робіт. (Конкурси)

У 2013  -2014   н. р. проведено районні етапи конкурсів філологічного напрямку:

 мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, було проведено районний етап обласного фестивалю-конкурсу «Шанує Тараса велика родина».(Шевченкіана  - 2014)

З метою популяризації творчості поета Т.Г. Шевченка, пошуку та підтримки здібних, обдарованих та талановитих дітей та молоді був проведений районний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості «Шанує Тараса велика родина». Він відбувся 12 лютого 2014 року на базі Пологівського колегіуму № 1 у двох номінаціях: «Художнє читання» та «Образотворче мистецтво». Найкращі виступи школярів (І місця), які підготували педагоги  Пологівської СРШ І-ІІІ ст. № 2, Пологівської гімназії «Основа», Пологівського НВК, Кінськороздорівського НВК, Новоселівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Другі місця посіли учні Пологівського колегіуму № 1, Пологівської СРШ І-ІІІ ст. № 2, Пологівської гімназії «Основа», Пологівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4, Пологівської ЗОШ І-ІІ ст. № 6,   Чапаєвського НВК, Інженерненської ЗОШ І-ІІІ ст., Григорівської ЗОШ І-ІІІ ст., Кінськороздорівського НВК, Новокарлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів та ККПНЗ Будинок дитячої та юнацької творчості ПМР. Треті місця посіли учні Пологівської СРШ І-ІІІ ст. № 2, Пологівської гімназії «Основа», Пологівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4, Інженерненської ЗОШ І-ІІІ ст., Новофедорівської ЗОШ І-ІІ ст., Кінськороздорівського НВК та Чапаєвського НВК. Учасники представили інсценізовані уривки з літературних творів, читали напам’ять вірші, поеми, уривки з поем, прозу, демонстрували портрети, малюнки, ілюстрації до творів відомого поета Т.Г. Шевченка. Учнями були виконані пісні на слова віршів Шевченка (Пологівський НВК, Пологівська СРШ І-ІІІ ст. № 2).  Підготували учнів 30 вчителів української мови та літератури, музичні керівники, вчителі образотворчого мистецтва та керівники гуртків загальноосвітніх навчальних закладів та ККПНЗ Будинок дитячої та юнацької творчості ПМР.

Журі відзначило високий рівень підготовки більшості учасників фестивалю -конкурсу, належний рівень сценічного оформлення, артистизм виконання, вокальні дані, естетичність та вишуканість костюмів, сценічну культуру  учасників, відповідний музичний супровід. Для участі в Обласному фестивалі-конкурсі дитячої та юнацької творчості «Шанує Тараса велика родина», який відбувся  01 березня 2014 року в м. Запоріжжя, членами журі обрано кращих учасників. Плетінь Катерина, учениця Пологівської СРШ І - ІІІ ступенів №2, вчитель Казнодій Н.В., в обласному етапі посіла І місце.    

 З метою популяризації творчості поета Т.Г. Шевченка, пошуку та підтримки здібних, обдарованих та талановитих дітей та молоді був проведений районний конкурс на кращий літературний твір «Т.Г. Шевченко та його зв’язки із Запорізьким краєм». 07 квітня 2014 року в приміщенні Пологівської гімназії «Основа»  для учнів, вчителів та гостей  школи було проведено святковий захід підведення підсумків районного конкурсу на кращий літературний твір         «Т.Г. Шевченко та його зв’язки із Запорізьким краєм» під патронатом народного депутата України Олександра Івановича Дудки. Захід був присвячений до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка. 22 травня в Запоріжжі біля пам’ятника Т. Шевченку, з метою популяризації творчості видатного сина українського народу Т.Г. Шевченка, пошуку та підтримки здібних, обдарованих та талановитих дітей та молоді був проведений  обласний конкурс «Шевченко в моєму серці – 2014».  Пологівський район представили учні Гавриленко Вікторія, учениця Пологівського НВК І місце(вч. Філіна І.І.), Гужва Володимир, учень Пологівського НВК І місце(вч.Філіна І.І.), Чех Софія, учениця Григорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, ІІ місце(вч.Толочко О.А. ). Впродовж  навчального року учні загальноосвітніх навчальних закладів району є активними учасниками конкурсів, що пропагують любов до рідного слова, Батьківщини. Приємно, що серед наших учнів є переможці обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-виставки «Космічні фантазії». За підсумками проведення ІІІ етапу Адамович Анастасія, учениця Пологівської СРШ І-ІІІ ст. № 2,(вчитель Парьоха Л.І) отримала диплом І ступеня, Сізіков Олексій, учень КУ «Пологівський колегіум №1»,  (вчитель Реученко В.Я.) отримав диплом ІІІ ступеня. Відповідно до наказу Департаменту освіти і  науки обласної державної адміністрації  від  03.03.2014 № 06168 «Про результати проведення ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2013-2014 навчальному році»  з метою підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до наукових досліджень та створення в районі умов для самореалізації творчої особистості було організовано участь загальноосвітніх навчальних закладів в І та ІІ етапах конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт  учнів-членів Малої академії наук. На обласному етапі у відділенні «Літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство» були представлені роботи Полтавець Юлії, учениці 9 - Б класу Пологівської СРШ І-ІІІ ст. (учитель Штандюк С.І.), Шамраєнко Максима, учня 11класу  Пологівського НВК (учитель Зуй Ірина Степанівна), Містюк Валерія, учениця 11 класу Чапаєвського НВК ( учитель Зубець Віра Михайлівна). За підсумками проведення  Полтавець Юлія в обласному етапі посіла ІІІ місце. (МАН). 

 Використання інноваційних педагогічних технологій навчання  сприяє зміні моделі поведінки між учителем та учнями, допомагає розвивати навики мислення, здібності та можливості учнів, дозволяє застосовувати ці ж технології у повсякденному житті. Практичні навички, отримані на уроках мови та літератури, переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.                           Адже ще Я.А. Коменський зазначав, що «…людей варто навчати найголовнішим чином того, щоб вони здобували знання не з книг, а спостерігали самі небо і землю, дуби і буки, тобто, щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам’ятали тільки чужі спостереження і пояснення».