Філологи Пологівщини: Наша гордість

Кінськороздорівський навчально- виховний комплекс Пологівської районної ради

Адреса: 70651 Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори,

вул. Леніна, 83

Телефон: 35-3-72

Автор досвіду: Черкун Олексій Іванович, заступник директора з навчально - виховної роботи, вчитель української мови і літератури, Відмінник освіти України, старший учитель, учитель вищої категорії, член обласної творчої групи ,,Факел” при КЗ ,,ЗОІППО”

Тема досвіду: Робота педагогічного колективу і батьківської громадськості з виховання національної психології та самосвідомості школярів через систему традицій і звичаїв українського народу.

Базова модель досвіду

Актуальність досвіду

Проблема національного виховання набула сьогодні особливого звучання як форма самовизначення нашого народу і людини, повернення їх до нормального, природно відповідного стану. Національний аспект змісту українського виховання репрезентується, як правило, поняттям національного виховання, що веде громадсько- патріотичної свідомості. Сьогодні воно втілює в собі мету і процес національно - етнічного відродження українського народу. Національне виховання розглядається на сьогодні як домінанта всієї системи українського виховання.

Національне виховання зорієнтоване на національні вартості як на головний предмет уваги. Воно ставить собі за мету прищепити дітям віру в українську ідею, що втілює прагнення до державності і соборності ; розвинути почуття любові до свого народу і шанобливе ставлення до власної культури, мови, традиції; утвердити пошану до державної символіки і Конституції України; відродити почуття національної гідності і самоповаги.

Національні вартості втілюються найперше в національній культурі, літературі, мистецтві, в національних традиціях, в правових джерелах, в стосунках людей тощо.

Ця проблема розв’язується найповнокровніше на ґрунті українського народознавства.

Сутність досвіду полягає в тому, щоб школа виступала могутнім фактором відродження нації, виховання у молоді національної свідомості і самосвідомості, звернення до витоків народного життя, творче використання в практиці роботи скарбів народної мудрості, духовності, здобутків науки, ідейного потенціалу нашого суспільства - ось дійові фактори, які забезпечують формування громадянина вільної незалежної держави.

Формування такої особистості вимагає наповнити всі ланки навчально - виховного процесу змістом, який би відображав історію, мистецтво, культуру рідного краю багатонаціональної суверенної України. У даному досвіді успішній реалізації змісту освіти і виховання сприяють такі шляхи і засоби: рідна мова, історія народу, краєзнавство, родовід, природа і екологія рідного краю, народна морфологія, фольклор, національне мистецтво, народний календар, національна символіка, народні прикмети, вірування, релігійні виховні традиції, родинно - побутова культура, національні традиції, звичаї та обряди.

Провідне значення має активність школяра, його бажання вдосконалювати себе, прагнення зберігати і розвивати традиції рідного народу, єдність слова і діла, поглядів і вчинків, моралі і поведінки. Вчителі - справжні майстри народознавчої справи - відкривають перед учнями панораму пізнавальної діяльності народознавчого характеру.

У зміст пізнавальної діяльності входить виконання робіт, пов’язаних із глибоким вивченням історії рідного краю, усної народної творчості із систематизацією знань про себе і свій рід, народ і націю. Це також знайомство із основами активно - творчої діяльності; навчання робити висновки - узагальнення; проводити пошукову фольклорно - етнографічну, археологічну, туристично - краєзнавчу роботу.

Формування особистості засобами народознавства не зводиться до простої суми знань, вмінь та навичок, а передбачає їх творчу, активну діяльність. Формування особистості засобами народознавства - складний і багатогранний процес, який вимагає високої організації педагогічної праці та активно - творчої діяльності учнів.

Теоретичне підґрунтя досвіду

Науковий інтерес до народознавства та етнопедагогічної проблематики у ХХ ст. з’являється у 60-х роках і нерозривно пов’язаний з іменем В. Сухомлинського.

,,Народ - живе, вічне джерело педагогічної мудрості” - зазначав В. Сухомлинський і навіть хотів створити фундаментальну працю про взаємозв’язок звичаїв і традицій народу з народною педагогікою. Про це він не раз писав у листах до етнопедагога Г. Волкова. В. Сухомлинський всіляко заохочував його до роботи над дослідженнями

народної педагогіки. Народна педагогіка, народознавство стали одним із найжиттє- дайніших джерел його творчості.

З часом публікацій з різних аспектів української народної педагогіки, народознав-ства, як скарбниці життєвого досвіду збільшується. Це статті і брошури Ю.П. Ступа-ка, В.П. Мирного, С.С. Гарбенко. Розгорнене висвітлення ця тема знайшла у книжках Г. Довженюк, В Верховинця, Н. Гаврилюка, М. Пазяка, В. Скуратівського.

Важливою основою у вивченні спільної роботи педагогів і батьків з виховання національної самосвідомості через систему традицій і звичаїв українського народу є творча педагогічна спадщина М.Г. Стельмаховича. ,,Феномен народних звичаїв і традицій” є настільною статтею у цій справі, а наріжним каменем є слова: ,,…кожна новонароджена людина в процесі свого росту й духовного розвитку засвоює досвід етнічної поведінки спочатку через засвоєння звичаїв, а потім через сприйняття традицій. Завдяки звичаям дитина звикає притримуватися правил поведінки значно раніше, ніж розуміти їх моральну суть…

Справедливо кажуть, що той, хто цурається звичаїв і традицій рідного народу, карається Богом і людьми. Він никає по світу, як блудний син, зрадник, ніколи не може знайти собі притулку, бо загублений для свого народу.

Від тих батьків - українців, які не дотримуються українських звичаїв і традицій, родяться діти, які стають вовкулаками, перевертнями, дегенератами. Звичаї і традиції нашого народу - то могутній феномен, який оберігає від неуцтва.”

Сьогодні ні в кого не викликає сумнівів думка про те, що ефективність формування творчої особистості підвищується, якщо забезпечуються: використання педагогіки народознавства; засвоєння учнями знань про рідний край, народ, його культуру і спосіб життя, вмінь та навичок у їх практичному застосуванні; співробітництво вчителів, батьків, учнів у виборі різних форм і видів діяльності з вивчення питань народознавства. У сучасних умовах школа об’єктивно виступає провідним фактором прилучення молоді до національної культури і традицій.

Народознавство - це не вузька дисципліна, яку можна вивчати чи не вивчати в школі.

Це наука про націю, людину в її зв’язках із природою, мовою, історією, побутом, обрядами та звичаями, усною творчістю. Це важливий і могутній чинник навчання й виховання, розвитку особистості й оздоровлення суспільства.

Науково - методичне забезпечення досвіду.

Розвиток і вдосконалення народознавчої роботи в школі потребує дійового науково- методичного забезпечення, суть якого полягає в цілеспрямованій роботі в наданні допомоги вчителям у підвищенні ефективності формування особистості засобами народознавства, побудові такого виховного процесу, який би сприяв активно - творчій діяльності учнів.

Пріоритетними в методичній роботі нашої школи з питань формування громадянина суверенної України є: аналіз ефективності роботи ШМО з національного виховання, вивчення реального стану виховної роботи і рівня вихованості підростаючого покоління, вивчення рівня науково - теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів, залучення батьківської громадськості до роботи з відновлення та впровадження звичаїв та традицій українського народу.

Використання при цьому неексперементальних ( анкетування, спостереження, бесіди, аналіз продуктів діяльності вчителів), експериментальних ( природний, лабораторний, моделюючий), діагностичних ( тести, шкалювання, якісні педагогічні консиліуми), формуючих методів. У школі працює постійно діючий психолого - педагогічний семінар, який розглядає питання історії педагогіки в Україні, сучасної педагогіки, питання впливу народознавства в цілому на становлення особистості в сучасних умовах. При плануванні курсової перепідготовки вчителів враховують і курси при ЗОІППО з народознавства. До роботи в цьому плані залучають шкільну та сільські бібліотеки, які постійно організовують читання з народознавства, тематичні виставки.

У школі впроваджуються активні форми роботи: моделювання нетрадиційних виховних заходів на засадах народознавства ( зустріч - свято трьох поколінь ,,Святковий пиріг для мам і бабусь”, ,,Люди - легенди” ( зустріч із старожилами); ділові, рольові, особистісно - рольові ігри; дні творчості ( районний семінар майстер - клас на базі школи за участю народної майстрині В.Г. Харлової; семінар - практикум ,,Як глина співає” за участю народних майстрів з кераміки В. і Л. Нагурних); панорами творчості ,,Світ моїх захоплень”; тренінги спілкування; творчі звіти учителів музики, образотворчого мистецтва, народознавства, художньої культури, екології, історії рідного краю; творчі портрети класних керівників; обласні семінари на базі школи ,,Ой весна, весна, днем красна…”, ,,Вишиваная доле моя”, які дали можливість поспілкуватись із творчими людьми області, поділитись досвідом.

В організації науково - методичної роботи надається перевага проблемно - дискусійним формам та методам поширення знань, які дають можливість створити сприятливі умови для розвитку ініціативи, творчості, самовдосконаленню учасників всіх форм навчання. Основне завдання всієї цієї роботи - озброїти педагогів теоретичними знаннями, допомогти оволодіти практичними вміннями та навичками застосовувати їх на практиці, навчатися вести діалоги, дискусії, ставити проблемні питання і розв’язувати їх, проводити нестандартні уроки і позакласні заходи. На таких засіданнях вчителі аналізують педагогічні ситуації, проводять конкурси, аукціони педагогічних ідей, апробують нові форми народознавчої роботи з учнями. Важливим моментом у цій роботі є також спільні засідання з батьками, де яскраво висвітлюють питання етнопедагогіки, традиційного домашнього родинного виховання.

Результативність досвіду полягає у такому:

• школа виступила могутнім фактором звернення до витоків народного життя, творчого використання скарбів народної мудрості, духовності, здобутків науки, ідейного потенціалу нашого суспільства;

• у шляхах і засобах: рідна мова, історія народу, краєзнавство, родовід, природа і екологія рідного краю, фольклор та ін.;

• активних формах роботи: моделювання нетрадиційних виховних заходів на засадах народознавства;

• надання переваги дискусійним формам та методам поширення знань, які дають можливість створити сприятливі умови для розвитку ініціативи;

• аналіз педагогічних ситуацій, конкурсів, аукціонів педагогічних ідей, апробація нових форм народознавчої роботи з учнями та ін.

1984 - перші «Роздорівські вечорниці», підготовленеі учнями Кінськороздо-

рівської одинадцятирічки, побачили декілька сіл Пологівського та

Куйбишевського районів

1986 - 1993 - виступи шкільного агітколективу «Гарт», неодноразового призе-

ра і лауреата обласних конкурсів агітколективів, який у своїх висту -

пах використовував місцевий матеріал, елементи народних звичаїв і

традицій

1993 - перші обласні курси з народознавства

1994 - обласний семінар директорів шкіл з народознавства на базі школи;

презентація фольклорно - етнографічного свята « Ой весна, весна, днем

красна…» ; оформлення «Роздорівської світлиці»

1995 - 1996 - робота фольклорно - етнографічних експедицій на території сіл

Кінськороздорівської сільської ради

1990 - 2011 - поновлення та втілення нових обрядів та традицій («Свято По-

вноліття», «Посвячення у старшокласники», «У вінок Кобзареві»,

«Весела Масляна», «Стрітення Господнє», «Веснянка», «Покровські гу-

лі», «На Андрія гадала», «Від слова батько походить слово Батьків -

щина», «Хата моя, біла хата», «Чумацьким шляхом», «Веселі козаки»,

«Пані Роздорівчанка», «На бабусях тримається світ», «Золоте весілля

у Роздорах», «Хустка барвиста», «Наші обереги», «Святковий пиріг

для мам і бабусь», «Вишиваная доле моя»

2002 - 2011 - участь у роботі обласної творчої групи «Факел»

2004 - ІV місце на обласному етапі МАН за роботу з народознавства « Ру -

ділля Пологівщини» ( учениця Цимбал А.)

2004 - 2010 - робота гуртка лозоплетіння «Весела лоза»

2006 - 2011- робота філіалу дитячої художньої школи з елементами ліплен-

ня та витинанки

2008 - 2010 - експедиція пам’яті « Щоб не повторився 33-ій»

2008- 2011 - щорічна участь у обласному мітингу - реквіємі до дня перепо -

ховання Т.Шевченка

2008 - 2011 - експедиція «Солдатські і вдовині сльози»

2009 - 2010 - експедиція «Славетний учительський рід»

2009 - призери Всеукраїнського конкурсу « Україна вишивана»(І етап)

2010 - І місце в області за ІІ етап Всеукраїнського конкурсу «Україна виши-

вана»(«Вишивана карта України»)

2010 - гурток «Майстрині» нагороджений Дипломом ІІст. За колективну ро -

боту «Вишивана карта України», яка протягом року експонується у

Виставковому домі м.Києва

2010 - участь у районній акції «Від громади до громади»;вишивання руш -

ника від громади села

2010 - обласний семінар на базі школи; презентація фольклорно - етнографі-

чного свята «Вишиваная доле моя»

2011 - «Берегине моя, українська хустка»; майстер - клас за участю народної

майстрині України В.Г.Харлової

2011 - участь в обласній акції « 75 вишиваних хусток до 75- річого ювілею

В.Г.Харлової»

2012 – «Село моє».

2012 - завершальна робота по створенню зали історичної пам’яті і націона-

льного виховання .

2012 - травень - відкриття зали «Берегиня»

2013 – 2014 – підготовка та відкриття зали національного одягу і народних ремесел.

2014 – 2015 – Відтворення українського подвір’я.

За інноваційним матеріалом досвід - комбінаторний.

Метою досвіду є: прищеплення дітям віри в українську ідею, що втілює прагнення до державності та соборності; формування почуття любові до свого народу, шанобливе ставлення до власної культури, мови, традицій; утвердження пошани до державної символіки і Конституції України; відродження почуття національної гідності і самоповаги.

Технологія досвіду

Провідну роль у національному вихованні учнів в усвідомленні ними себе як особистості патріота і громадянина України відіграють уроки народознавства та позакласні заходи.

Висновок

Відкриття Зали історичної пам'яті та національного виховання «Берегиня», Зали національного одягу та народних ремесел - це поштовх до нової творчої пошукової роботи, що передбачає у майбутньому:

- музей - мультимедію, який дасть можливість зібрати весь відео матеріал за останні 15-20 років із життя школи, села ( основні позакласні та позашкільні заходи, свята сільської громади)

- презентаційно - видовий матеріал з історії села і школи за фотографіями, які охоплюють період з 1920 по 2012 р.р.

- створення банку кращих уроків з використанням елементів народо- знавства( з усіх предметів шкільного циклу)

- оновлення і пожвавлення роботи гуртків народно - прикладного мистецтва

- ( розпис, ткацтво, писанкарство, лозоплетіння,витинанка)

- створення циклу екскурсій залою історичної пам’яті і національного

виховання «Берегиня» « Коли стенди і експозиції оживають»

- проведення засідань гуртків «Майстриня», «Лялька – мотанка», «Народна

іграшка» на базі Зали національного одягу та народних ремесел.

Народознавство для сучасного підростаючого покоління-це своєрідний орієнтир у складних процесах самопізнання, громадянського самовизначення, у пошуках шляхів творчого самовираження. Досвід показує, що тільки незалежний базовий рівень власної національної культури, засвоєний людиною в юному віці, є ядром, основою її духовного й соціального становлення, а рідна культура-це той надійний плацдарм, що стимулює постійне нарощування й розвиток її потенційних творчих можливостей. Процес вивчення юною особистістю народознавства - це процес пізнання і засвоєння культурно-духових здобутків свого народу.