Хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед і не зупинятися на досягнутому, а йти далі. У цьому полягає основна місія сучасного вчителя.

середу, 4 лютого 2015 р.

Климент Васильович Квітка (23 січня (4 лютого) 1880, Хмелів, нині Сумської області — 19 вересня 1953, Москва) — український музикознавець-фольклорист. Чоловік Лесі Українки.

                                                        Климент Квітка зібрав понад 6000 народних пісень, переважно українських. Чимало записав їх з голосу Лесі Українки (Народні мелодії з голосу Лесі Українки ч. 1-2, 1917–1918) та Івана Франка. Записав у 1908 році разом із О. Сластіоном мелодії українських народних дум. Записи із фоновалків транскрибував Ф. Колесса і видав записи під назвою «Мелодії українських народних дум» (1910-13 рр.).
Понад 200 мелодій із записів Квітки було використано українськими та російськими композиторами як теми для симфонічно-інструментальних творів. Найвидатніші хорові композиції Миколи Леонтовича також були створені на мелодії, записані К. Квіткою.

неділю, 1 лютого 2015 р.

 Всеволоду Нестайку зо січня  виповнилося б 85 років
images


30 січня  85 років від дня народження видатного дитячого письменника Всеволода Нестайка.
Його найвідоміші твори, на яких виросло кілька поколінь, – трилогія "Тореадори з Васюківки", казка "У країні сонячних Зайчиків", оповідання "Одиниця з обманом" та багато інших.
Доробки Нестайка перекладені багатьма мовами. А "Тореадори з Васюківки" 1979 року внесли до почесного списку Ганса Христіана Андерсена як видатний твір дитячої літератури.
На головній сторінці українського Google розмістили сьогодні  зображення найвідоміших літературних героїв автора.
Не стало Всеволода Нестайка торік у серпні.
"Дарувати комусь радість – це ж і самому радість!" - Топ-10 цитат з творів Всеволода 
Нестайка
1. У нас була прекрасна, благородна iдея — провести пiд свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лiнiя метро у — Васюкiвцi! Станцiя "Клуня" — станцiя "Крива груша". Три копiйки в один кiнець. Родичi — безплатно. З учительки арифметики — п'ять копiйок.
2. Вiн чогось не любив, як ми крали кавуни з баштана. Вiн любив, щоб ми просили. А ми не любили просити… Воно не так смачно.
3. Якi хорошi люди вранцi! Наче росою вмитi! Бадьорi, гарнi, i якiсь нiби навiть хрумкi, мов молодi огiрочки! А очi в них якi! Чистi i свiжi-свiжi, немов квiти, що тiльки-но розцвiли.
4. — Виходить, я буду в тебе дикуном, — уже веселiше сказав я — Вiн, значить, герой… А я, значиться, дикун. От Кукурузо!
— Та Крузо, а не Кукурузо! Робiнзон Крузо.
— То вiн був Крузо, а ти — Кукурузо. Якраз пiдходяще для тебе iм'я. Пiсля вчорашнього…
5. Ото дивно: якщо ти зробиш людинi добро, вона тобi стає приємною. I навпаки, той, кому ти заподiяв щось зле, неприємний тобi.
6. О, як би я хотiв не прокидатися сьогоднi! Скiльки б я дав, щоб уже було завтра! Але нi. Я вiдчував неминучiсть i невблаганнiсть долi. Таке саме я вiдчував, коли сидiв якось, чекаючи черги, пiд дверима зубного лiкаря i слухав як противно дзижчить отам у кабiнетi бормашина, а мати мiцно тримала мене за руку, щоб я не дременув.
7. Ти як, понiмаєте, з батьком розмовляєш? Ой, гляди, вiзьму ременяку!
— Ну й берiть. Тiльки в нас у країнi не б'ють дiтей. Це в усiх газетах написано. Дiтей б'ють тiльки iмперiалiсти...
8. Е, синку, молодi можуть вмерти, а старi мусять вмерти… Так уже заведено.
9. Той, хто дбає тільки про власну шкуру і свою кишеню, не вартий доброго слова.
10. Дарувати комусь радість – це ж і самому радість! І, може, це найбільша радість на світі… І якщо ти можеш подарувати комусь несподівану радість – даруй не вагаючись!
Аудіокнига "Тореадори з Васюківки"