НА УКРАЇНСЬКОМУ РАДІО ВІДБУВСЯ ШІСТНАДЦЯТИЙ РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ

На Українському радіо відбувся шістнадцятий радіодиктант національної єдності

Акція традиційно відбулася у День української писемності та мови і мала на меті об’єднати усіх небайдужих навколо українського слова.

Об 11 годині на Першому каналі Українського радіо почалася годинна радіопрограма, присвячена акції: йшлося про історію радіодиктанту, його учасників, умови написання, а об 11:30 прозвучав текст.
Диктував доцент Київського університету ім. Б.Грінченка Олександр Авраменко.

Всеукраїнський диктант національної єдності - це унікальна подія, яка відбувається на Українському радіо до Дня української писемності та мови, що відзначається 9 листопада.

Українське радіо започаткувало акцію ще 2000-го. Відтоді щороку слухачі можуть взяти участь у написанні та з’ясувати, наскільки добре знають мову.

Як правило, текст – авторський, ексклюзивний, створений спеціально на замовлення Українського радіо відповідно до всіх приписів і норм правопису – складається з близько 150 слів. Диктор читає його в прямому ефірі двічі.

Кожен охочий може долучитися до акції та написати диктант просто біля приймача. Далі – за бажанням – можна відправити роботу на Українське радіо для перевірки, а можна дочекатися, поки текст з’явиться на сайті чи буде підбито підсумки в прямому ефірі, та перевірити власноруч. До розгляду приймаються лише рукописи. Надсилати можна традиційні, паперові листи, а з 2014 року – і в електронному вигляді. В другому випадку  роботу слід відсканувати або сфотографувати.

Підбиття підсумків і урочистий фінал акції відбувається в грудні. В прямому ефірі ведучі та автор розповідають про кількість листів, географію, особливості тексту та найбільш поширені помилки. Переможці отримують призи та привітання в прямому ефірі. Втім, 2014 року було запроваджено нововведення. Вперше за чотирнадцять років, з огляду на складну ситуація в державі, диктант писали не за подарунки та премії, а лише в ім’я ідеї. Але без приємних сюрпризів не обійшлося: усі, хто написав диктант без помилок, стали героями спеціальних сюжетів в ефірі Українського радіо.

За час проведення Всеукраїнського диктанту національної єдності постійно збільшується аудиторія та географія учасників. Десятки тисяч листів надходять з усіх областей України та з-за кордону: Німеччини, Бельгії Великої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Таїланду. Пишуть люди різного віку і різних професій: школярі і студенти, військові і робітники, пенсіонери і домогосподарки. Пишуть наодинці з приймачем і цілими колективами. А 2014-го в Київському університеті імені Б.Грінченка встановлено рекорд – «Наймасовіший диктант на одній локації», який одночасно і в одній аудиторії писали 689 людей.

Популярність радіодиктанту щороку зростає.  І найголовніше в ньому – це не перевірка знань і не хизування здобутою високою оцінкою чи отриманим подарунком. Важлива солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці говорили українською мовою і зберегли її для нащадків.

За матеріалами сайту "Українське радіо"

ТЕКСТ РАДІОДИКТАНТУ

Україна на зламі тисячоліть

За легендою, апостол Андрій Первозваний на одному з пагорбів, де нині Андріївська церква, напророчив: “На горах цих возсіяє благодать Божа, буде город великий і воздвигне Бог багато церков”. Передбачення збулося: на високому дніпровському березі народився золотоверхий Київ.

Минали роки – слава про Київську Русь гриміла на весь світ, адже на зламі першого тисячоліття тут бурхливо розвивалися торгівля, право, освіта, культура. Королівським дворам Європи було за честь поріднитися з володарями Києва. Промовистим є такий факт: Анна, високоосвічена дочка Ярослава Мудрого, ставши королевою Франції, підписувала державні акти своїм ім’ям, тоді як її чоловік, король Генрик Перший, ставив усього-на-всього хрестик.

Наша історія славна ще й звитяжними боями: упродовж століть відчайдушні козаки захищали Україну й усю Європу від дикої орди. Прикро, що на зламі другого тисячоліття нам, українцям, ціною життя найкращих синів доводиться боронити від східних сусідів свій європейський вибір.  Сьогодні ми по-особливому розуміємо Шевченкову настанову любити Україну “во врем’я люте” і знаємо, що вистоїмо, бо за нами правда й славна історія.